«ВЕЛЕСОВА КНИГА»: ТЕКСТ, ЯКИЙ ПОВЕРТАЄ ЧИТАЧА ДО ПИТАННЯ «ХТО МИ?»
«Ілар Хоругин. Велесова Книга» у перекладі, з коментарями та упорядкуванням Сергія Піддубного — четверте оновлене видання одного з найбільш дискусійних текстів, пов’язаних із давньою історією та духовною культурою слов’ян.
І саме слово «дискусійних» тут принципове.
Навколо «Велесової Книги» десятиліттями точаться суперечки щодо її походження, датування та автентичності. Сергій Піддубний у цьому виданні займає чітку авторську позицію: він розглядає текст як історичну, літературну, культурну й духовну пам’ятку та послідовно наводить власну систему аргументів на користь її автентичності. Окремий розділ книги присвячено саме доказам, на яких ґрунтується ця позиція.
Тому перед нами видання, яке варто читати уважно: зіставляти, перевіряти, сперечатися з коментарями, повертатися до окремих фрагментів і формувати власне ставлення.
«Скільки буду жити, стільки й буду вивчати цю Книгу, бо в ній зафіксовано багатющий маловідомий світ наших славетних Праотців».
Сергій Піддубний
ЧОМУ ЦЯ КНИГА ВИКЛИКАЄ ТАКИЙ ІНТЕРЕС?
Тому що вона торкається питань, які значно ширші за суперечку про давній рукопис.
Звідки походить Руська Земля? Якими бачили себе наші далекі Предки? Які цінності вважали основою громади? Якими були їхні уявлення про Богів, людину, Рід, землю, працю, війну, честь і свободу? Як у давньому тексті осмислюється зв’язок поколінь?
У самому виданні «Велесова Книга» представлена як повість волхва й учителя Ілара Хоругина про виникнення Руської Землі, давні племена, Богів і героїв, релігійну систему Пращурів, державотворення, перемоги та поразки.
Саме тому читати її можна на кількох рівнях: як історичну версію, як пам’ятку світоглядної думки, як джерело реконструкції давніх вірувань і як текст про колективну пам’ять.
ПРИДБАТИ КНИГУ НАТИСНІТЬ ТУТ
ЦИТАТА, ЯКА МОЖЕ СТАТИ ЕПІГРАФОМ ДО ВСІЄЇ КНИГИ
«Пам’ятаймо про минуле завжди, тримаймося правди нашої і здобудемо правду».
У цих словах легко побачити одну з центральних тем видання — пам’ять.
Пам’ять тут означає зв’язок людини зі своїми попередниками, культурою, мовою, землею та уявленнями про належне. Читач постійно зустрічається з образом Предків і відповідальністю покоління перед тими, хто жив раніше.
Саме ця лінія робить книгу особливо цікавою для тих, хто сьогодні досліджує власний Рід, українську традицію та механізми формування історичної ідентичності.
НЕ ЛИШЕ ТЕКСТ «ВЕЛЕСОВОЇ КНИГИ»
Велика перевага цього видання — його структура.
До 336-сторінкового тому ввійшов сам текст «Велесової Книги», вступне дослідження Сергія Піддубного, матеріали про походження й мову пам’ятки, аргументи щодо її автентичності та окремий розділ про її значення.
Друга велика частина дозволяє розглядати текст тематично. Тут досліджуються релігійна система Пращурів, культ Мати-Слави, десять заповідей, жертвоприношення та священний напій, молитви. Окремо подано «Завіти Отця Орія», карту Малої Борії, «Зарубки на пам’ять», великий словник та оригінальні тексти, переписані Юрієм Миролюбовим.
Тому книгу можна читати послідовно, а можна використовувати як довідкове видання, повертаючись до окремих понять, імен, образів і фрагментів.
«ПОВЧИМОСЯ СТАРОМУ…»
Один із найвиразніших фрагментів книги звучить так:
«Повчимося старому, зануримо душі наші в нього, бо то є наше…»
Це формулювання напрочуд точно пояснює, чому стародавні тексти продовжують цікавити сучасну людину.
Ми звертаємося до минулого, щоб зрозуміти, які уявлення пережили століття, як змінювалася культура і звідки походять образи, що досі присутні у мові, звичаях та світогляді.
Особливо виразно в книзі звучать теми Роду, єдності та взаємної відповідальності.
«Завжди брат за брата стоїть».
І поруч:
«Об’єднуючись, силу маємо велику від того».
У XXI столітті ці рядки читаються вже в іншому історичному контексті. Проте сама думка про здатність спільноти вистояти завдяки єдності залишається зрозумілою без додаткових пояснень.
ПРИДБАТИ КНИГУ НАТИСНІТЬ ТУТ
СВІТОГЛЯД ПРАЩУРІВ: БОГИ, ПРИРОДА, РІД
Окремої уваги заслуговує духовний пласт книги.
Тут людина існує всередині великої системи зв’язків: із Богами, Предками, землею, природою, родом і громадою.
У «Завітах Отця Орія» знаходимо прості й водночас промовисті настанови:
«Одречемося од злих діянь та прилучимося до добра».
«Любіть світ зелений і тваринний».
«Любіть друзів своїх і будьте мирними між родами».
«Проголошуємо славу велику Отцям нашим та Дідам».
Ці фрагменти цікаві вже самі собою — як матеріал для роздумів про систему моральних орієнтирів, яку автори й дослідники «Велесової Книги» пов’язують із давнім слов’янським світоглядом.
КНИГА, З ЯКОЮ МОЖНА НЕ ПОГОДЖУВАТИСЯ
Це, можливо, одна з найважливіших характеристик цього видання.
Його не обов’язково читати з позиції безумовного прийняття всіх історичних реконструкцій. Навпаки, сильний читач ставить запитання.
Наскільки переконливі аргументи упорядника?
Які твердження мають незалежні історичні чи археологічні підтвердження?
Де закінчується джерело і починається його інтерпретація?
Чому навколо «Велесової Книги» виникла настільки тривала полеміка?
Сергій Піддубний пропонує власні відповіді. Читач має можливість ознайомитися з ними та зробити свої висновки.
Саме така позиція робить читання змістовнішим за механічне прийняття готової версії минулого.
ОСОБЛИВА ЦІННІСТЬ ВИДАННЯ — МОЖЛИВІСТЬ ПРАЦЮВАТИ З ТЕКСТОМ
У книзі є те, чого часто бракує популярним виданням про давню культуру: читачеві дають значний обсяг матеріалу для самостійної роботи.
Словник займає окремий великий розділ. Є карта. Є тематичні добірки. Є молитви та «Завіти». Є оригінальні тексти, переписані Юрієм Миролюбовим.
Тому «Велесову Книгу» навряд чи варто прочитати один раз і поставити на полицю.
Це видання для повільного читання — з нотатками, закладками, поверненням до попередніх сторінок і паралельним зверненням до інших історичних джерел.
ОДИН РЯДОК, ЯКИЙ ВАРТО ЗАПАМ’ЯТАТИ
«Муж Правий… клянеться Правим бути, щоб його слово з ділом не розходилось…»
Можна сперечатися про датування пам’ятки, історичні реконструкції чи окремі тлумачення. Але вимога відповідності слова і вчинку залишається зрозумілою людині будь-якої епохи.
Мабуть, саме в таких фрагментах давній текст перестає сприйматися винятково як предмет історичної дискусії й починає говорити безпосередньо з читачем.
КОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ «ВЕЛЕСОВУ КНИГУ»?
Видання буде особливо цікавим читачам, які досліджують історію України-Русі, дохристиянські вірування слов’ян, традиційну культуру, міфологію, історію мови та давню літературу.
Воно також заслуговує на увагу тих, хто працює з темами Роду, Предків, культурної пам’яті та української ідентичності.
І, безперечно, це книга для читача, який любить самостійно досліджувати суперечливі джерела, порівнювати аргументи й не задовольнятися кількома абзацами переказу в інтернеті.
«ДАРЕМНО ЗАБУВАЄМО ДОБЛЕСНІ СТАРІ ЧАСИ НАШІ…»
Саме цими словами починаються «Зарубки на пам’ять» наприкінці видання.
Можливо, з них і варто починати знайомство з цією книгою.
Минуле не потребує ідеалізації. Воно потребує дослідження.
«Велесова Книга» у виданні Сергія Піддубного запрошує читача до такого дослідження — складного, часом дискусійного, але безперечно захопливого.
Перед нами книга про історичну пам’ять, духовні уявлення, Рід, землю, віру, боротьбу та єдність. І водночас — видання, яке ставить перед сучасним українцем запитання, відповідь на яке кожне покоління шукає заново:
що ми знаємо про тих, хто був до нас, і що з їхньої спадщини ми готові передати далі?
«Ілар Хоругин. Велесова Книга»
Переклад, коментарі та упорядкування — Сергій Піддубний.
Четверте оновлене видання.
Київ: видавництво «Час Успіху», 2025.
336 сторінок, з ілюстраціями. ISBN 978-617-7851-13-3.
Відкрийте «Велесову Книгу» самі. Читайте першоджерело, зіставляйте факти, досліджуйте коментарі Сергія Піддубного і складайте власне уявлення про одну з найбільш загадкових та дискусійних книг слов’янської культурної спадщини.
ПРИДБАТИ КНИГУ НАТИСНІТЬ ТУТ